Кіносвіт - все про кіно

Фільм надзвичайно теплий. Пані режисерка взяла дуже традиційні для романтичної комедії інгредієнти (дві красиві самотні дівчини, два дуже нічогеньких чоловіки, Різдво і кохання), але змішала їх у такій якійсь дуже прийнятній пропорції, не перегинаючи із слізливими моментами і в міру додаючи здорового гумору і глузду.

Фільму також дуже пішла на користь ота, на перший погляд, другопланова ідея: протиставлення двох абсолютно різних за змістом і суттю світів: спокійна і старомодна Англія - в 40 хвилинах їзди на таксі вже майже патріархальна. Тут у будинках кавоварки ще вмикаються в розетки, а телевізор маленький, чисто символічний, стоїть на кухні і його ніколи не вмикають. Зате всюди неймовірно багато книжок. І головна героїня Айріс та все, що з нею пов'язане, належить до світу літератури. Айріс навіть спілкується довжелезними складними літературними трагічними фразами, якими шокує навколишніх (якщо відчувається навіть у дубляжі, то я собі уявляю, як воно звучить в оригіналі).
З іншого боку маємо ультрасучасний наповнений рухом та енергією американський Лос-Анджелес та світ кіношників, головна героїня якого Аманда - сама як відео-ролик. У цьому світі нема часу читати книжки, тут панують величезні телевізори та кіно, все в будинку автоматизовано, ворота відкриваються кнопкою на телефоні. Аманда не вміє плакати, не любить довго сумувати, вона - продукт часу, людина чистої дії.

Чудова також врізка-новела про старого кіносценариста у відставці Артура Еббота. Попутна невеличка сюжетна лінія, яка дає можливість глядачеві відчути атмосферу старого "злотого Голівуду" і погрузитися в атмосферу класичного кінематографу часів "Касабланки".