Різноманітна їжа і делікатеси - в спецпрограмі Берлінале. Глядачам пропонують спочатку передивитися кулінарні делікатеси на екрані, а потім скуштувати їх у ресторані. Креветки, банани, баранина. У фільмах Берлінале представлена найрізноманітніша їжа.
Одинадцять стрічок, в яких їжа більше ніж фон, організатори фестивалю об'єднали в спеціальну програму «Кулінарне кіно». «Іранська куховарська книга», «Королі солодощів, «Гола кухня» - різні художні і документальні проекти об'єднує смак.
Розширити враження глядачів прагнуть впродовж всієї історії кіно. Додавали звук, колір, широкий формат, тепер 3d. Можна, звичайно, і запах додати, але на Берлінале пішли далі. Після фільму глядачів запрошують в спеціально побудований ресторан, де їх чекає меню від кухаря, що надихнувся тим чи іншим фільмом.
Програму відкрив італійський фільм «Я - кохання», де власниця «Оскара» Тільда Суїнтон грає російську жінку, яка вийшла заміж за багатого італійця. Її спокійне і благополучне життя разом перекидається сторч від любові до бідного кухаря.
Готувати запросили зірок берлінської гастрономічної сцени, володарів зірок «Мішлена» - кулінарного «Оскара».
Крістіан Лозе, шеф-кухар берлінського ресторану: «Любовна історія у фільмі починається в Сан-Ремо, і ми вирішили привезти з Сан-Ремо тріску. У нас є борщ, але не як суп, а як овочі. Ми сервіруємо трохи капусти і, звичайно, буряк, ріпу, морквину. Зрозуміло, подаємо сметану з кропом і коріандром. Така сучасна інтерпретація традиційної прекрасної російської кухні».
Після фільму з тими ж квитками (правда, вони стоять дорожче, ніж звичайні) глядачі із задоволенням переходять у ресторан. Гість фестивалю: «Кіно і кулінарія дуже схожі. По суті, і те, і інше — це маніпуляції з чимось ради створення нового».
За проектом - ворог фастфуда, рух «Слоу фуд» (Slow Food), що в перекладі російською мовою означає «Їмо повільно». Дійсно, поєднувати фестивальне кіно з яким-небудь попкорном було б злочином проти смаку, а за одним столом з кінозірками цього допустити не можна.